Людство в останні майже три тисячі років намагається дати відповідь на запитання Платона: яким має бути ідеальний правитель?
Сучасний світогляд не передбачає вміння народу самоорганізовуватися, діяти осмислено і конструктивно, без вказівок згори, без влади.
Тому в останні тисячі років ми шукаємо рецепт щасливого суспільства у формі правління. На народ завжди не звертали увагу. У всі ці тисячоліття людство дивилося на 1% суспільства, ігноруючи решту 99%!
Демократію ми розглядаємо винятково з позицій влади, але, на моє глибоке переконання, демократія по-справжньому залежить якраз не від влади, а від народу.
І замість того, щоб вдосконалювати вождя, який веде за собою стадо баранів, треба нарешті звернути увагу на баранів.
Вождь
Афінський великий воєначальник Хабрій одного разу зауважив, що стадо оленів, якими керує лев, значно страшніше, ніж цілий прайд левів, на чолі яких — олень (осел).
Як бачите, ця цитата повністю вписується в сучасну картину світу, коли народу для конструктивної діяльності неодмінно треба вожак.
У мене щодо цього є два світоглядних запитання:
1. Чи потрібний вожак стаду левів?
2. Чи леви можуть зібратися у стадо?
Людство знає лише про один вид народу — масу, якою легко маніпулювати. А чи були люди на Майдані такою масою? У світогляд сучасної людини не вписується такий народ, якому не треба керівника, лідера, вождя, для того, щоб здійснювати щось осмислене і конструктивне.
Яким має бути народ
Принагідно нагадаю, якими були лідери революцій, що ними так рясніло ХХ століття: Пол Пот, Че Гевара, Фідель Кастро і знайомі нам ближче — Ленін і Сталін…
І на думку більшості, саме лідера на Майдані нам так бракувало!
Проте суть Майдану якраз і полягає в тому, що він у принципі не потребував лідера, бо складався із “левів”. Люди, які там були, самі були ініціаторами, самі були лідерами, вожаками і вождями. Їх не треба було гнати батогом у потрібному напрямку. А “вожаки” якраз переважно “гнали” геть в іншому, переносному значенні слова…
На моє глибоке переконання, справжня демократія і навіть більш щасливе суспільне життя насправді можливе саме серед такого народу. Народу, який складається з кваліфікованих людей! Вільних свідомих людей, які розуміють, що відбувається, які самі відповідально вирішують свою долю, і з яких неможливо зробити стадо.
Майдан виступив не за демократичну, “народну” владу, якої ніколи не існувало, а проти влади як такої, за суспільство, вільне від централізованої влади. За людину, вільну від прислужництва й вірнопідданства, за вільну людину.
Геракл
Пригадуєте грецьку міфологію, подвиги Геракла. Якийсь бик тероризував людей, чи вепр, чи ще якась дичина. І ніхто не міг здолати тварюку. Так ось із погляду Майдану, це цілком незрозумілі історії. Виходить, що сотні людей безпорадно чекали допомоги не відомо від кого.
Це з розряду: що ж ми можемо зробити, нас Путін притісняє.
Суть полягає в тому, що зібравшись до купи десяток людей — сильніші за будь-якого супергероя. Але сучасний світогляд чомусь не бачать такої можливості.
Цікаво, чому?
Читайте Neoprosvita далі…