Світло науки прийшло до кожного. Уже багато десятиліть люди грамотні. Кожен вміє читати, писати, розуміє, що Земля кругла і обертається навколо Сонця. Але, незважаючи на це, людство насправді не надто змінилося. Невігластво нікуди не ділося і продовжує дошкуляти кожному.

Щоб не мучати вас довгими вступами і нескінченним переліком, як саме проявляється невігластво, візьму одразу верхівку айзберга – політику. Українці за останній десятиліття, переконалися, наскільки важливо робити правильний вибір Призидента і добре засвоїли наскільки боляче, якщо цей вибір хибний.

Постановка проблеми

Та незавжаючи на освіченість та досвід люди продовжують лишатися натовпом.

Те, що робить український електорат на виборах – це не просто помилка. Для людей, які розуміють, що відбувається – це виглядає, ніби виборці не здатні дати відповідь на питання скільки буде 2+2. Причому помиляються у відповіді не так “трішки”, ніби, кажучи, що 2+2 – це 5, а якось абсолютно безглуздо, ніби 2+2=253180.

Давайте подумаємо, що відбувається, якщо людина не володіє елементарною грамотність, наприклад, не вміє писати чи рахувати. Безперечно їй буде не надто солодко, напевно, через це над нею будуть сміятися, вона не зможе знайти собі престижну роботу. Перспективи у суспільства для неї будуть явно нерайдужні. Але при цьому вона шкодить переважно тільки собі, від цього погано буде лише їй.

Що ж відбувається, коли людина не розуміє, яку галочку треба поставити на виборах, щоб не зашкодити причому, як собі, та й іншим! Коли люди голосували за Януковича, через своє незнання вони зробили буквально боляче всім навколо і собі в тому числі! Через їхній вибір ми отримали жахливу економічну кризу, втрату територіальної цілісності країни, війну з тисячам убитих та знедолених людей…

Думаю, не варто зайвий раз про це нагадувати, ви й так усе прекрасно пам’ятаєте. Але, незважаючи на свіжі спогади, проходить кілька років і люди роблять знову очевидно хибний виріб, собі ж на шкоду!

Не знаю, які наслідки будуть цього разу, але ситуація з Януковичем показала наскільки хиткою є демократія і наскільки важливим є вибір кожного. Тому що за якихось пару років держава може скотитися буквально у прірву.

Наші вибори засвідчують, що український електорат не має зеленогоуявлення про елементарні світоглядні цінності. У людей, які розуміють, що відбувається, від цього підгорає в одному місці. І не в тому, що ви подумали, а в голові.

Все це виглядає настільки безглуздим, що мозок буквально закипає і готовий вибухнути.

Провал системи освіти

Виходячи з того, як голосують наші виборці, можна констатувати провал системи освіти у вирішенні надважливих для суспільства завдань.

Ніяке світло знань не рятує. У нас чи не кожен другий має вищу освіту, а навколо – морок не гірший за Середньовічний. Більшість, незважаючи на повальну грамотність, продовжує бути бездумною масою. Людьми:

• якими легко маніпулювати,
• які не здатні співвіднести події навколо з історією і зробити елементарні висновки щодо суспільних подій,
• які мають поганий естетичний смак і низький культурний рівень.

І в мене є питання: а чи ставить освіта за мету зробити людей інакшими?

Виходячи зі значення згаданого мною “світла знань”, освіта саме цим і мало б займатися. Але це лише декламрація, красивий намір. Якщо ж подивитися на реальні результати, то вийде, що справжня мета не зовсім така.

Насправді освіта всього-лиш дає елементарну грамотність, а її мета напхати вам цієї грамотності в голову якнайбільше. Якість вимірюється лише кількістю знань, які ви отримаєте по завершенню освіти. І тут доведеться сказати банальщину: кількість не означає якість…

Цілі освіти, якими вона користується досі, були закладені дуже давно і вони розраховані більше на ліквідацію неписемності та передання учням певного обсягу елементарних наукових знань. Зараз це виглядає доволі застарілим, хоча б тому, що уже давним давно можливості людини пізнати максимальний об’єм знань стали просто нікчемними на фоні кількості знань, які наплодило людство. До того ж знання самі по собі не дають відповіді, як же ними користуватися.

Віч-на-віч зі світоглядом

Зрештою сучасна освіта лишає людину на призволяще. Кожен з нас має самостійно знайти відповіді на найважливіші питання і це не таблиця множення, чи дата народження Тарас Шевченка. Ні – це питання, серед яких, зробити правильний вибір Президента.

Саме найважливіші світоглядні питання лишаються повністю поза увагою нашої освіти. Скидається на те, ніби вона заводить людину до величезної бібліотеки з мільйоном книжок і каже: “ось тобі вчися читати”.

Що робить більшість у цьому випадку? Та вони просто не розуміють, що від них хочуть, і йдуть собі додому. Лишається невеличка частина людей, які через свою допитливість та небайдужість починають розбиратися з тим, що ж перед ними відбувається. Але людей цих дуже мало. Зрештою виходить, ніби вони володіють якимись “секретними знаннями”, які недоступні іншим людям.

Це питання ідеалів, моралі, розуміння свого місця у світ, розуміння ким ти є і який твій народ. І ще безлічі інших надважливих проблем. Комусь щастить і той знаходить адекватні відповіді… Але біда більшості полягає в тому, що вона в принципі не замислюється над цими питаннями. Тому так і продовжує жити у безпросвітному мороці невігластва.

Чи можна навчитися тому, про що я кажу? Чи можна стати кваліфікованою людиною?

Моя відповідь – безперечно так! Тому, що проблема полягає не в тому, що це надто складно чи взагалі неможливо, а в тому, що ніхто навіть не ставить такої мети. На моє глибоке переконання тут немає нічого складнішого за те, що вчать у школах, однак саме це зобов’язаний знати кожен!

Нагадаю, що ще пару сот років тому грамотні люди були глибоко впевнені, що навчити всіх людей писати й читати неможливо.

Дивіться більше цікавого на youtube: NEOPROSVITA