Росія пішла в контр-наступ в інформаційній війні. Це та війна де зіткнення відбуваються на найважливішому рівні — культурному та світоглядному.

Якщо ж ви думаєте, що поле бою там де воюють ЗСУ — важливіше, то я переконую вас що ні! Бо якщо весь світ буде думати, що росія веде справедливу війну, то в нас просто не буде шансів перемогти.

Отже, на культурний вимір війни треба звертати якнайбільше уваги. До того ж воно значно менш зрозуміле ніж поле воєнного бою.

Гарно почали!

У перші тижні з початку війни на культурному рівні росія зазнала нищівного удару. Кадри війни та злочинів розтрощили її брехню. Але нам ще дуже рано розслаблятися. Запасу потужності в неї ще дуже багато, так само як мʼяса і ракет, яких вистачить рівно до кінця війни, скільки б тижнів, місяців чи років вона не тривала!

Причому якщо запаси армійські накопичувалися останні десятиліття, то запаси культурні набувалися сотнями років починаючи від Петра І, тобто з XVIII століття.

Розумієте скільки їх накопичилося?..

Всі ці сотні років російська культура мала одне найголовніше завдання — виправдати, легітимізувати злочини московської імперії, які вона чинила протягом усього свого існування. Як ми могли переконатися, у цьому плані орда не змінилася ні на грам за останні пів тисячоліття, з часів Івана Грозного. Вони навіть воюють так само: оточують міста, знищують артилерією і далі проводять геноцид.

Це ми вчимо історію по-новому і розуміємо, які такі ж злочини вчиняв комуністичний режим, і що до того робили російські царьки. Але цього не дуже розуміють у світі. Тому, що джерело їхньої інформації щодо події — завжди було російське.

До речі, так само як зараз більшість крупних світових компаній, зокрема, Google, Facebook чи Ашан, які ведуть бізнес в Україні, керують ним з регіональних центрів розсташованих у Москві. Тобто звітність щодо діяльності в Україні вони отримують безпосередньо із Мордору.

На рівні світогляду людство не усвідомлює, що таке російська культура.

Контатака

Про те, що росія пішла в контрнаступ свідчить, дуже багато заяв, які лунають з Європи. Спершу всі були в такому шоці від війни, що це все проросійське лайно успішно мовчало.

Але війна затягується, вона менше привертає уваги і от знову прорізалися голоси російської пропаганди на Заході. Пригадуєте запитання нашому політику від американської журналістки, “чому вони мають біднішати через війну в Україні?” Або свіжі заяви Папи Римського…

Але ще гірше, що ми не можемо обійтися без пʼятої колони і контрнаступ ведеться українськими руками. Політичні експерти помітили дуже дивне звільнення омбудсмена Денисової, яке може дати підстави казати, що все, що вона казала про зґвалтування і злочини — то брехня, бо її ж звільнили.

Ще цікавіші були сенсаційний перформанс із фільтраційними таборами і заява в ефірі російського ютуб каналу про “маленьку українську культуру”, що можуть виправити лише хороші росіяни… Яких наша влада чомусь дуже інтенсивно шукає.

У війні на виживання не можна давати жодних підстав для розкручування російського маніпуляційного маховика. Бо як тільки вони знаходять хоч якусь невеличку зачіпку, яка підтверджує їхні наративи, вони миттю розкручують її в цілу епопею, яка у підсумку дуже переконливо виправдовує все, що чинить орда.

Людство звикло дуже безвідповідально ставитися до культури, не розуміти її важливість, тому подібні речі дуже легко пробачають, хоча в культурному плані вони роблять куди більшу шкоду ніж, скажімо, здача позицій ЗСУ.

Що робити?

Перше. Розуміти сутність ворога. Тому обовʼязково почитайте мої попередні статті про рашизм.

Знову повторю: винен не лише Путін, в чому нас хочуть переконати хороші росіяни. Нелюдською є вся російська культура, вона і є рашизмом. А представляють її не лише ті, хто входять до складу партії “єдная расія”, а всі без винятку носії цієї культури.

Друге. Треба, щоб це зрозуміли союзники. Бо вони досі думають, що народ кругом однаковий і все вирішує лише влада і як тільки Путін зникне з лицця землі, можна буде відновити смоктання газу та нафти, наче нічого й не сталося.

Третє. Російський народ довів свою вину і заслуговує разом зі своїм рашизмом лише на одне — повну культурну ізоляцію. І ми маємо докладати максимум зусиль, щоб цього досягнути, а не шукати діалогу з росіянами, виступани у них на ліберальних каналах і так далі…

І найголовніше: розуміти, що культура це надважливо — бо вона формує наш світогляд!